Історія Сатьяма: втрата кінцівки та шлях до параатлета

У 2002 році звичайний ранок на свято Дівалі змінив усе для Сатьяма, 8-річного хлопчика з Патни. Спостерігаючи за феєрверками з даху свого будинку, він випадково торкнувся дроту високої напруги. Травми були важкими: він втратив ліву руку по плече та частину правої ноги нижче коліна.

Пристосуватися до життя після нещасного випадку було непросто, але Сатьям залишався зосередженим на навчанні й згодом вступив до Делійського університету. Його життя змінилося у 2016 році, коли він побачив, як паралімпійка Діпа Малік завоювала срібну медаль на Паралімпійських іграх. Натхненний цим прикладом, Сатьям вирішив залишити коледж і повністю присвятити себе параолімпійському спорту.

Шлях Сатьяма в параспорті розпочався зі значних труднощів. Багато спортивних академій не були пристосовані для тренування спортсменів з інвалідністю. За підтримки своєї громади Сатьям зрештою знайшов місце, де міг тренуватися. Він почав займатися бадмінтоном та силовими тренуваннями до восьми годин на день, шість днів на тиждень.

Протягом перших тренувань він зіткнувся із серйозними проблемами: базові протези викликали дискомфорт, подразнення шкіри та обмежували його природні рухи. Пошуки кращих варіантів привели його до Aether Biomedical, де йому встановили біонічну руку Zeus.

Рука Zeus допомогла Сатьяму в практичних повсякденних справах — вона дозволила йому швидше виконувати завдання, носити спорядження на тренування, надійно утримувати інвентар та більш самостійно справлятися з фітнес-процедурами. Дрібні покращення, такі як можливість самостійно налаштовувати тренажери в залі, носити пляшки з водою та швидко впорядковувати особисті речі, суттєво змінили його повсякденне життя.

Наполегливість Сатьяма дала свої плоди. Здобувши кілька національних і регіональних медалей, він дебютував на міжнародній арені у 2021 році. Завдяки своїм результатам він отримав доступ до провідної спортивної академії Індії та місце на Всесвітніх іграх. Отримавши державну підтримку на високотехнологічний протез ноги, а також завдяки руці Zeus, яка допомагала йому в тренуваннях, він завоював міжнародну медаль у Таїланді, а потім ще одну — в Єгипті.

Сьогодні Сатьям наполегливо працює над тим, щоб пройти кваліфікацію на наступні Паралімпійські ігри, і продовжує прагнути до місця серед найкращих парабадмінтоністів світу. Він чітко розуміє, що потрібно для успіху: «Справа не лише у великих мріях — справа в щоденній праці».

Через власний досвід Сатьям сподівається надихнути інших людей з інвалідністю, показуючи, що за умови належної підтримки, правильних інструментів та наполегливих зусиль відкриваються нові можливості у спорті — і не тільки.