Причини ампутації верхньої кінцівки: що робити далі

Існує чотири основні причини втрати кінцівки/ампутації: травма, інфекція, рак і вроджені вади. Кожна з них може бути травматичною і може вимагати від людини звернутися по психологічну підтримку, яка допоможе їй покращити якість життя. 

Розуміння причин ампутації допомагає протезисту визначити найбільш відповідний протез, що відповідає потребам пацієнта та підтримує його в процесі навчання користуватися ним.

Травма

Травматичні ампутації можуть бути спричинені автомобільними та транспортними аваріями, промисловими аваріями, будівельними нещасними випадками, піротехнікою або ураженням електричним струмом тощо. Це може призвести до ушкодження або часткового відриву фрагмента кінцівки.

Майже 1,2 мільйона американців живуть з ампутацією, близько 22% ампутацій спричинені травмою. Пацієнти, які втратили кінцівки через травматичну втрату кінцівки, можуть страждати від тривоги та депресії, а також від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що може спричиняти панічні атаки, денні флешбеки або навіть кошмари, які погіршують сон. 

Пацієнтам часто доводиться стикатися з фантомним болем. Цей тип болю вражає 80% усіх людей після ампутації; він означає відчуття болю в куксі або відчуття втраченої кінцівки. Джерело цього болю пов’язують із пошкодженими нервовими зв’язками в місці ампутації. 

Рівень болю, який відчуває пацієнт, залежить від типу ампутації: це може бути короткочасний і тимчасовий біль, схожий на колючий або пекучий, що викликає дискомфорт, але інколи він може бути й хронічним та нестерпним.

Інфекція

Другою за поширеністю причиною ампутацій є інфекції, що становлять загрозу для життя.

Інфекція виникає, коли пацієнт зазнав опіків, обмороження, ран або основне захворювання тривалий час не лікувалося, що може призвести до часткової або повної ампутації верхньої кінцівки.

Це може призвести до гангрени або сепсису; у Сполучених Штатах щороку виконують понад 1,6 мільйона ампутацій, з яких 10% спричинені ускладненнями сепсису.

Рак

Рак — це захворювання, яке вражає дедалі більше людей. Важко передбачити, який саме тип раку стане причиною рішення про ампутацію. Однак остеосаркома (рак кістки) є однією з провідних причин ампутації через рак.

Планова ампутація — це складне рішення.  Хірурги та лікарі усвідомлюють, що ампутація може бути єдиним способом врятувати життя пацієнта.
Остеосаркома утворює пухлину всередині кісток, яка на рентгені може виглядати як отвори, а також утворює ущільнення під шкірою. Якщо її виявити рано й своєчасно лікувати, її, ймовірно, можна зупинити від росту та поширення по всьому організму.
Такі ампутації стосуються менш ніж 2% людей і потрібні лише тоді, коли пухлини в кістці або м’яких тканинах не реагують на лікування. 

Вроджені

Найпоширенішими вродженими вадами верхніх кінцівок є дефекти пальців (контрактури, викривлення, відсутність частини фаланг, недорозвинення всієї кисті). У деяких ситуаціях лікарі часто вважають ампутації та протезування найбільш функціональним варіантом для пацієнта. 

Завдяки сучасній науці існує безліч варіантів для дітей, які народилися з вродженими вадами та потребують протезування.  Вони можуть варіюватися від пасивних пристроїв до міоелектричних систем. 

Пошук підтримки

Після ампутації медична команда іноді рекомендує групу підтримки для людей, які втратили кінцівку, або спрямовує пацієнта на індивідуальну терапію, щоб допомогти впоратися з травмою та заохотити розпочати процес реабілітації як частину одужання. 

Для родини людини після ампутації вкрай важливо розуміти, з чим стикається їхня близька людина, а також підтримувати її під час реабілітації. Це стосується як емоційної підтримки, так і допомоги в повсякденних труднощах. 

Повернення до роботи — ще одне випробування для людей після ампутації, адже не лише повернення до попередніх обов’язків може бути складним, а іноді й сама професійна роль може змінитися через рівень ампутації. 

Реабілітація 

Реабілітація є одним із найважливіших аспектів життя після ампутації.  Її мета — допомогти людині одужати (фізично та емоційно), а також звикнути до життя з протезом.  Реабілітаційна медицина має багато складових і може включати ерготерапію, фізичну терапію, професійну терапію, рекреаційну терапію та, звісно, протезний догляд. 

Часто перші терапевтичні вправи виконують у лікарні. Пацієнти виконують вправи для десенсибілізації та профілактики контрактур, а також для контролю набряку й формування кукси. 

Реабілітація не закінчується в лікарні. Вкрай важливо продовжувати терапію після повернення додому. Щоденні вправи допоможуть швидше повернутися до самостійності в повсякденних справах. 

Усі ці завдання готують кінцівку та роблять її готовою до процесу підбору протеза. 

Протези

Для пацієнта втрата кінцівки означає зміну повсякденних звичок. Лікарі, які виконують ампутації, враховують довжину та форму кукси, необхідні для успішного підбору протеза. 

Завдяки сучасним технологіям, таким як біонічна рука Zeus, пацієнти можуть жити повноцінним життям із біонічною рукою, яку можна налаштувати відповідно до їхніх потреб. Zeus можна керувати за допомогою електродів, що зчитують сигнали ЕМГ, подібно до того, як працюють м’язи. Рука має 12 типів хвату, і кожен із них можна налаштувати аж до ступеня руху кожного пальця/великого пальця. 

Завдяки сучасним матеріалам Zeus стійка до пошкоджень, а також легко ремонтується, коли виникає потреба. Це усуває необхідність для пацієнта залишатися без руки, поки її відправляють на обслуговування.  Усе обслуговування можна виконати в кабінеті протезиста. 

Порівняно з іншими біонічними руками, доступними на ринку, Zeus надає пацієнтеві найбільший контроль у повсякденному житті.

{{cta('88b1c064-ec1f-40e3-bc65-4a3e7aecd402')}}